Новели корпоративного законодавства: як захистити бізнес?
Автор: Михайлюк Яна
Опубліковано: Бюлетень Асоціації адвокатів України, № 3 (32), травень-червень 2018 року
Із прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), який набирає чинності 17 червня 2018 року, ведення бізнесу з використанням найпоширенішої форми господарського товариства - товариства з обмеженою відповідальністю зазнає змін. Закон містить багато новел, які покликані регулювати корпоративні правовідносини на диспозитивних засадах та сприяти усуненню схем незаконного захоплення бізнесу. До основних новел Закону, які сприятимуть захисту бізнесу, належать зміна складу органів управління та порядку прийняття ними рішень, запровадження нових інструментів регулювання відносин між учасниками товариства, встановлення відповідальності виконавчого органу за збитки заподіяні товариству та ін.
Найважливішими змінами, що стосуються органів управління, є зміна їх складу, запровадження наглядової ради, відміна необхідності обрання голови і ревізійної комісії та зміна порядку прийняття рішень загальними зборами (скасування кворуму і запровадження необхідної кількості голосів для прийняття рішень від простої більшості до одностайності залежно від питань, які розглядаються).
Важливе значення має запровадження нових інструментів регулювання відносин між учасниками товариства (корпоративного договору та безвідкличної довіреності), що даватимуть змогу учасникам на власний розсуд домовитися про порядок здійснення ними своїх корпоративних прав.
Зміна порядку збільшення розміру статутного капіталу з можливістю залучення вкладів від третіх осіб та встановлення нового порядку виплати дивідендів (заборона виплати дивідендів у товаристві, майна якого недостатньо для задоволення вимог кредиторів) покликана захищати права кредиторів товариства від недобросовісних дій його учасників та виконавчого органу.
Встановлення регулювання значних правочинів та правочинів із зацікавленістю, запровадження відповідальності виконавчого органу за збитки заподіяні товариству значно підвищить рівень корпоративного управління та сприятиме захисту прав міноритарних акціонерів, які не беруть участі в управлінні товариством.
Поширеним видом корпоративних спорів є оскарження рішень загальних зборів про виключення учасника. Сформована судова практика, підтримана Верховним Судом, що виключення учасника з товариства належить до виключної компетенції загальних зборів (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 922/1590/17). Суд може перевірити рішення загальних зборів на відповідність його чинному законодавству, при цьому встановити, які факти невиконання обов'язків стали підставою для виключення учасника, в чому полягає систематичність невиконання учасником його обов'язків тощо (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 922/1671/16).
Однак, відповідно до нового Закону, виключення учасника буде можливим лише у двох випадках: у разі якщо учасник не вніс (вніс не в повному обсязі) протягом визначеного строку вклад у зв'язку зі створенням товариства; у разі смерті чи припинення учасника, частка якого становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства. Таким чином, усувається суб'єктивна підстава виключення учасника у зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків або перешкоджанням своїми діями досягненню цілей товариства, яка часто використовувалася для виключення учасників з метою встановлення незаконного контролю над товариством.
Скасування обмеження максимальної кількості учасників товариства безперечно є позитивним. Однак, запровадження необхідності одностайного голосування за значну кількість питань, ускладнює або робить майже не можливим їх прийняття, якщо до складу товариства буде входити понад 100 учасників.
Вказаний Закон є значним кроком у розвитку корпоративного законодавства з наданням учасникам корпоративних відносин права вирішувати багато питань на власний розсуд. Незважаючи на існування законодавчих недоліків, у зв'язку з вказаними змінами значно ускладниться або стане неможливою реалізація рейдерських схем, що ґрунтувалися на виключенні учасника з товариства, зловживаннях з боку виконавчого органу та «розмивання» частки учасника.