"Підводні камені" процедури будівельної амністії 2018
Автор: Тарас Бондаренко
Опубліковано: Юридична газета-онлайн від 27 вересня 2018 року
За період незалежності України її громадяни самовільно збудували багато садибних та індивідуальних житлових будинків, не замислюючись над тим, які саме наслідки тягнуть за собою такі дії. Окрім відповідальності за самочинне будівництво, важливим правовим аспектом є відсутність правовстановлюючих документів на такий будинок. Звісно, при фактичному користуванні таким нерухомим майном не виникає незручностей, але коли громадяни виявляють бажання його продати, заповісти, здати в оренду чи виконати будь-яку іншу юридичну дію, стає зрозуміло, що без правовстановлюючих документів це неможливо.
Йдучи назустріч громадянам, держава час від часу проводить так звані «будівельні амністії», щоб громадяни все ж таки мали можливість оформити право власності на своє нерухоме майно і могли повною мірою ним розпоряджатися. Наразі держава вже вп’яте проводить таку процедуру.
22.03.2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт».
Закон набув чинності 20.04.2018 р., згідно з яким було продовжено термін прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих до 09.04.2015 р., індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 м², а також господарські (присадибні) будівлі та споруди загальною площею до 300 м².
Після цього Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства повинно було розробити спеціальний порядок проведення цієї процедури. Розробка відповідного порядку затягнулася на 3 місяці, а реєстрація його в Мін’юсті – ще на 1 місяць. В результаті Наказ Мінрегіону щодо порядку проведення будівельної амністії набрав чинності лише 31.08.2018 р. Попри активну популяризацію цієї процедури та обіцянки Мінрегіону проводити її протягом 10 днів, станом на 21.09.2018 р. у Києві та Київській області процедура ще не працює.
Затримка пов'язана з тим, що, подаючи декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, в ній необхідно вказати інформацію щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм, отриману від місцевого органу містобудування та архітектури. Незважаючи на те, що така норма не є новелою, оскільки вона була присутня в минулих амністіях, місцеві органи містобудування та архітектури станом на 21.09.2018 р. не розробили порядку видачі такої довідки, тому сьогодні неможливо реалізувати будівельну амністію, а також немає розуміння, які саме документи місцеві органи містобудування та архітектури вимагатимуть для її видачі. Коли нарешті місцеві органи розроблять порядок – наразі важко сказати.
Другим підводним каменем будівельної амністії є те, що 10 днів і легка процедура, про яку говорять в Міністерстві регіонального розвитку, на практиці буде лише початком довгого шляху від рішення узаконити свою нерухомість до внесення відповідних відомостей до Реєстру прав на нерухоме майно.
Після успішної реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації перед людиною постане питання щодо присвоєння поштової адреси своєму нерухомому майну. Офіційний термін такої процедури складає 1 місяць і вона є безоплатною. Проте в наших реаліях до заяви про присвоєння адреси необхідно додати, окрім інших документів, копію виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, що актуалізована в установленому порядку. Виготовлення та погодження контрольно-геодезичного знімання потребує багато часу, а також вимагає оплати за послуги відповідних підрядних організацій.
Ще один необхідний документ – довідка про сплату пайової участі, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків (які самі по собі є об’єктом будівельної амністії) замовники звільняються від сплати пайової участі. Однак у Києві склалася стала практика, що замовники все-таки повинні отримувати довідку про відсутність необхідності сплачувати пайову участь. Отримання цієї довідки може зайняти ще 1 місяць часу на шляху до узаконення свого майна.
Нарешті, лише після отримання від органу місцевого самоврядування рішення про присвоєння поштової адреси новозбудованому будинку можна виходити на фінішну пряму в цьому процесі, а саме звертатися до нотаріуса або державного реєстратора для реєстрації права власності та внесення відомостей до відповідного Реєстру.
Також потрібно розуміти, що збір всіх документів, виготовлення нотаріальних копій документів, технічного паспорта з відміткою про можливість розміщення, надійної та безпечної експлуатації об’єкта, оплата послуг нотаріуса та інші витрати мають значний вплив на вартість начебто безоплатної процедури та можливість її реалізації громадянами.
Отже, незважаючи на прийняття змін до законодавства ще півроку тому, віз і нині там, де він був. Наразі процедура будівельної амністії все ще залишається фактично не запущеною.