Зразкові справи: зменшення навантаження чи необґрунтоване затягування?

29.03.2018

Автор: Альона Оксюта

Опубліковано: «Закон і Бізнес», № 11-12 (1361-1362), 24-30 березня 2017 року

Стаття у форматі PDF

Законом України№2147-VIII від 03.10.2017 року, яким внесено зміни до процесуальних кодексів України, запроваджено новий для адміністративного судочинства інститут зразкової справи. Як зазначалося в пояснювальній записці до законопроекту, впровадження такої процедури в адміністративному судочинстві дасть змогу зменшити навантаження на суддів, забезпечити єдність правозастосовної практики та сприятиме швидкому розгляду значної кількості однотипних справ.

Чинна редакція ст. 290 КАС України передбачає, що «якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції».

Внесеними змінами така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві. Питання: «Чому такий інститут не запровадили й в інших процесах?», залишається відкритим. Зрозуміло, що саме в адміністративних судах перебуває велика кількість типових справ, а саме:

-          відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи);

-          спір виник з аналогічних підстав;

-          спірні правовідносини регулюються одними нормами права;

-          позивачами заявлено аналогічні вимоги.

На сьогоднішній день, для прикладу, Окружний адміністративний суд міста Києва вже звернувся до Верховного Суду з відповідними поданнями про прийняття до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення у таких справах.

Серед таких подань Окружного адмінсуду подання: за позовом до Генпрокуратури України у справах щодо звільнення з посад у зв’язку з ухваленням Закону України «Про очищення влади»; за позовом ВАТ «Аерофлот – російські авіалінії» до Державної авіаційної служби щодо оскарження постанов про накладення штрафів у галузі цивільної авіації у зв’язку з порушенням порядку використання повітряного простору України; за позовом фізичної особи до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Євробанк» Кононець Вадима Валерійовича про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу; визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» за рахунок коштів Фонду.

Які ж переваги?

Дійсно останні роки адміністративні суди значно завантажені розглядом, зокрема, типових справ, що суттєво впливає на якість здійснення судочинства та строки розгляду справ. Тому запровадження інституту зразкової справи спрямоване, у першу чергу, на зменшення навантаження на суддів щодо розгляду типових справ, оскільки у даному випадку вони наділені правом зупинити провадження у типовій справі у разі відкриття Верховним Судом провадження у відповідній зразковій справі, а при ухваленні Верховним Судом рішення, суддя першої інстанції буде зобов’язаний враховувати правові висновки ВС, викладені ним у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, що значно спросить та пришвидшить роботу суду.

За інформацією, викладеною на офіційному сайті Окружного адміністративного суду міста Києва, в ОАС міста Києва середньомісячне навантаження на суддю понад 100 справ та матеріалів, у той час як по Україні цей показник трохи більше 40.

Тому сподівання суддів адміністративних судів на зменшення навантаження у зв’язку із запровадженням нового інституту мають досить обґрунтований характер.     

Крім того, на практиці часто виникають ситуації, коли в однотипних судових справах суддями неоднаково застосовуються норми матеріального права, та, як результат, приймаються досить протилежні рішення. При чому така ситуація може мати місце в судах всіх інстанцій, що призводить до відсутності єдності правозастосовної практики, великої кількості скасованих судових рішень через неоднакову позицію різних суддів та, як наслідок, незабезпечення захисту прав позивачів у таких справах.

У попередній редакції КАС України передбачав, як й інші процесуальні кодекси, норму щодо обов’язковості судових рішень ВСУ за результатами перегляду з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Наразі ж процесуальні кодекси не містять такої норми. Водночас, в КАС України у зв’язку із запровадженням інституту зразкової справи введено норму щодо обов’язковості правових висновків ВС, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Саме дане положення і покликано забезпечити єдність правозастосовної практики, проте лише щодо розгляду типових справ. Цікаво, що діюча редакція КАС України вже не передбачає право суду відступити від правових висновків ВС, як це було раніше передбачено щодо висновків ВСУ та чим часто користувалися суди нижчих інстанцій.

Чи є недоліки?

Зрозуміло, що введення нового інституту в адміністративному судочинстві потягло за собою й виникнення думок щодо недосконалості такої процедури. Так, цікавою видається позиція Головного юридичного управління ВРУ до законопроекту № 6232, де йдеться про те, що новий інститут може призвести до значної завантаженості Верховного Суду через право всіх адміністративних судів України звернутися з відповідним поданням, що, у свою чергу, може стати причиною досить поверхневого розгляду таких справ ВС, та, як наслідок, може знизитися якість правосуддя під час врахування таких рішень судами нижчих інстанцій.

Також в якості недоліку може розглядатися «затягування» процесу розгляду типових справ, оскільки передача такої справи до ВС, відкриття провадження та розгляд такої справи може затягнутися на певний час. Крім того, суд першої інстанції може зупинити провадження у типовій справі до розгляду її та прийняття рішення у відповідній зразковій справі ВС, що також для сторони у справі може значно затягнути розгляд та вирішення справи.

Наразі у діючій редакції КАС України не передбачено кількості типових справ, які визначають доцільність ухвалення зразкового рішення, що може на практиці викликати існування неоднозначної позиції серед судів нижчих інстанцій та ВС при вирішенні питання про відкриття зразкового провадження. Для прикладу, у першій редакції законопроекту № 6232 зазначалося, що у провадженні одного або декількох адміністративних судів має перебувати десять або більше типових адміністративних справ для звернення із відповідним поданням.

Перша «ластівка»

15.02.2018 року Верховним Судом прийнято перше «зразкове» рішення у справі № 820/6514/17 щодо перерахунку пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ, з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. ВС з посиланням на практику ЄСПЛ зазначив, що посилання Пенсійного фонду на відсутність коштів для проведення виплати пенсії в передбаченому законодавством розмірі порушує гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти майном.

Варто відзначити структуру «зразкового» рішення ВС, яка видається досить зрозумілою та зручною для сприйняття та застосування. ВС у своєму рішенні фактично бере за основу структуру рішення ЄСПЛ, та адаптує її під національні стандарти правозастосування, виділяючи такі підрозділи, як-от: історія справи; аргументи учасників справи; обставини справи, встановлені судом; джерела права й акти їх застосування; позиція ВС: оцінка аргументів учасників справи; висновки; ознаки типових справ; обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Вказане рішення ВС наразі ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Чи варта гра свічок?

Отже, не можна не відзначити перспективність запровадження такого інституту в адміністративному судочинстві, який все ж має зменшити навантаження на суди першої інстанції, надзвичайний розмір якого, у першу чергу, і впливає на строки розгляду справ та якість здійснення правосуддя. Дійсно, очікування розгляду та прийняття ВС рішення у зразковій справі може зайняти певний час, проте це не позначиться на строках розгляду справ через можливість їх зупинення, та допоможе після прийняття такого рішення ВС одночасно та однозначно розглянути та вирішити сотні типових справ судом першої інстанції. Та, крім того, такий інститут в теорії має дійсно забезпечити єдність правозастосовної практики щодо розгляду типових справ без права суду нижчої інстанції відступити від правових висновків ВС.

Проте, як цей інститут буде діяти на практиці, та чи потребує запровадження в цивільному та господарському судочинстві, де судді не мають на сьогодні такої кількості саме типових справ, зможемо побачити та оцінити через декілька років його функціонування.